Хто зустрічався з Hatice Turhan?

Hatice Turhan (en turc ottoman : تورخان سلطان), née vers 1627 et morte le 4 août 1683, dont le nom signifie « miséricorde », fut épouse du Sultan Ibrahim I^er (qui régna de 1640 à 1648) et Sultane validé en tant que mère de Mehmet IV (qui régna de 1648 à 1687). Hatice Turhan est célèbre par sa régence exercée au nom de son jeune fils, et par son mécénat. Avec sa belle-mère, la sultane Kösem, elle fait partie des seules régentes officielles de l'histoire de l'Empire ottoman qui ont pu exercer le commandement suprême. Hatice Turhan fut la seule femme à participer légalement à la gouvernance de l'Empire ottoman, bien qu'en pratique elle ait transféré les pouvoirs politiques au grand vizir. De ce fait, Hatice Turhan fut l'une des figures marquantes de la période connue sous le nom de Sultanat des femmes. Hatice Turhan a survécu à l'extermination des 280 concubines noyées dans le Bosphore sur l'ordre du sultan Ibrahim I^er.

Ібрагі́м I (осман. ابراهيم‎, тур. İbrahim; 5 листопада 1615(16151105) — 18 серпня 1648) — 18-й османський султан (1640—1648). Син султана Ахмеда I. Успадкував престол від свого брата Мурада IV. Під час його правління був відбитий у козаків Азов і розпочата П 'ята османо-венеційська війна (1645—1669) за володіння Критом, але султан не дожив до її переможного кінця. В історіографії вважається божевільним, ласолюбом і марнотратником. Одного разу, дізнавшись, що його наложниця зрадила йому, він, не знайшовши кривдника, наказав втопити в Босфорі весь свій гарем — 280 наложниць. Обклав податками духівництво, внаслідок чого улеми, об'єднавшись з яничарами, яким нерегулярно платилася платня, позбавили влади Ібрагіма. Зумівши налаштувати проти себе всіх, включаючи власну матір, був повалений 8 серпня 1648 у результаті перевороту і незабаром, 18 серпня 1648 року — був задушений. Троє з його синів були султанами після нього, серед них і Мегмед IV.