Хто зустрічався з Timea (regina di Sparta)?

Timea (in greco antico: Τιμαία^?, Timàia; fl. V secolo a.C.) è stata una regina spartana, moglie di Agide II ed amante di Alcibiade.

Алківіад (дав.-гр. Ἀλκιβιάδης; близько 450 року до н. е., Афіни — 404 рік до н. е., Фригія) — давньогрецький державний діяч, оратор і полководець часів Пелопоннеської війни (431—404 роки до н. е.). Був громадянином Афін, належав до аристократичих родів Саламініїв та Алкмеонідів був останнім з Алкмеонідів, про яких немає згадок після Пелопоннеської війни. Рано втратив батька і виховувався його дядьком — Періклом, лідером афінського поліса. Алківіад став одним із найвидатніших представників афінської «золотої молоді». Деякий час він був близьким до Сократа, однак не сприйняв його філософію. Активну політичну діяльність розпочав вже після смерті Перікла як противник Нікієвого миру і прихильник відновлення бойових дій проти Спарти. Ставши стратегом (в 420 року до н. е.), Алківіад сильно змінив зовнішню політику Афін. В 418 року до н. е. він зміг створити нову антиспартанську коаліцію, яка, однак, розпалася після поразки в битві при Мантінеї. Алківіад ініціював і очолив масштабну Сицилійську експедицію, але на півдорозі був відкликаний до Афін через справу гермокопідів. Щоб уникнути суду, він перейшов на бік Спарти, після чого був заочно засуджений співгромадянами до смерті (415 рік до н. е.).

Алківіад дав спартанцям кілька цінних порад, якими Спарта скористалася і які ледь не привели Афіни до повної поразки у війні. Алківіад набув великого авторитету в Спарті, і деякі з його заздрісників спробували його вбити. Алківіад втік до перського сатрапа Тиссаферна і потім з його допомогою прибув на Самос, де базувався афінський флот. Моряки обрали його стратегом. З 411 року до н. е. починається серія перемог Алківіада, в результаті якої перевага в Пелопоннеській війні перейшла на бік Афін. Повернувшись на батьківщину в 407 року до н. е., він був призначений стратегом-автократором (головнокомандувачем армії та флоту). Після поразки, яку зазнав афінський флот за його відсутності, Алківіад був змушений вирушити у вигнання до Фракії, а потім до Персії. В 404 року до н. е., після перемоги Спарти в Пелопоннеській війні, він був убитий за наказом сатрапа Фарнабаза, якого попросили про це Критій і Лісандр.