Хто зустрічався з Theudelinde de Sens?

Людовик I Благочестивий (також Справедливий і Добродушний; (778 — 20 червня 840) — король Аквітанії з династії Каролінгів, з 781 року король франків, з 813 року імператор Заходу разом із своїм батьком Карлом I Великим, а з 814 — одноосібно. Людовик I правив імперією Карла Великого 26 років, крім періоду 833—834 років, коли владу захоплювали його власні сини. Він вважається слабшим правителем, ніж батько. Після смерті імператора між його синами розпочалася війна за наслідування престолу, яка тривала до Верденського договору і розділу імперії Карла на три частини — майбутні Францію, Німеччину та Італію.

Під час свого правління в Аквітанії Людовику було доручено батьком захист південно-західного кордону імперії. На південь від Піренеїв він відвоював у мусульманського Кордовського халіфату Барселону у 801 році і стверджував франкську владу над Памплоною та Басконією у 812 році. Як імператор він включив у владу своїх повнолітніх синів Лотара, Піпіна та Людовика і прагнув створити відповідний поділ королівства серед них. Перше десятиліття його правління характеризувалося кількома трагедіями і заворушеннями, зокрема жорстоким поводженням з його племінником Бернаром з Італії, за який Людовик спокутував публічним актом самоприниження.