Хто зустрічався з Marion Bloom?

Marion L. Bloom (1891 – March 10, 1975) was an American writer and nurse, and briefly a literary agent, known for her nearly decade-long relationship with H. L. Mencken.

Генрі Луїс Менкен (англ. Mencken; 12 вересня 1880 — 29 січня 1956) — американський журналіст, есеїст, сатирик, культурний критик і дослідник американської англійської мови. Він широко коментував соціум, літературу, музику, видатних політиків та сучасні політичні рухи. Його сатиричний репортаж про Судовий розгляд, який він назвав «Судом мавп», приніс йому славу.

Як науковець, Менкен відомий своєю роботою The American Language («Американська мова»), багатотомним дослідженням того, як у Сполучених Штатах говорять англійською. Як шанувальник німецького філософа Фрідріха Ніцше, він був відвертим противником організованої релігії, теїзму, популізму та представницької демократії – останню він розглядав як систему домінування нижчих людей над вищими од них. Менкен був прихильником наукового прогресу і критикував остеопатію та мануальну терапію. Він також був відкритим критиком економічної теорії.

Менкен виступав проти вступу Америки як у Першу, так і у Другу світові війни. Певну термінологію у його приватному щоденнику деякі дослідники описують як расистську та антисемітську, хоча інші заперечували такій характеристиці. Його ставлення до афроамериканців відображало консервативний патерналізм його епохи; а стосовно антисемітизму його захисники писали: «той вид антисемітизму, який фігурує в приватному щоденнику Менкена, можна знайти деінде: наприклад, у ранніх листах Елеонори Рузвельт та Адлая Стівенсона». Він виявляв деякий ентузіазм до мілітаризму, але ніколи — до американської форми мілітаризму. «Війна — це добре, — писав він одного разу, — бо вона чесна і визнає центральний факт людської натури…. Нація, яка задовго дотримується миру, стає чимось на кшталт гігантської старої діви».

Будинок, де він довго жив у районі Юніон-сквер у Західному Балтиморі був перетворений на міський музей, «Дім Г. Л. Менкена». Його статті ширились різними міськими та університетськими бібліотеками, найбільша колекція зберігалася у Кімнаті Менкена при центральному відділенні Вільної Бібліотеки Еноха Пратта в Балтиморі.