Хто зустрічався з Ярослав Осмомисл?

Яросла́в Володи́мирович (д.-рус. Ӕрославъ Володимиричь; бл. 1130 — 1 жовтня 1187) — руський князь з династії Рюриковичів. Князь галицький (1153-1187). Представник дому галицьких Ростиславичів. Син галицького князя Володимирка Володаровича й дочки угорського короля Коломана I. Зять князя Юрія Долгорукого (з 1150). Отримав у спадщину від батька галицький престол (1152). Воював із київським князем Ізяславом Мстиславичем за порубіжжя. Допоміг Ізяславу Давидовичу вокняжитись у Києві (1158), але незабаром вигнав його через відмову видати Івана Берладника. Підкорив Берладську землю. Мав добрі стосунки з Угорщиною та Польщею. Дав притулок Андроніку Комніну, суперникові візантійського імператора Мануїла І (1164), але згодом уклав з останнім союз (1167).

Мав великий авторитет на Русі, проте сильно залежав від галицьких бояр, які втручалися в приватне життя князя. 1171 року був тимчасово ув'язнений боярами, які спалили його коханку Настасію й примусили жити із законною дружиною Ольгою, донькою Юрія Долгорукого. Перед смертю заповів галицький престол Олегові, синові Настасії, а нелюбому законному синові Володимиру дав Перемишль.

Помер у Галичі, похований в галицькому Успенському соборі.

У «Слові о полку Ігоревім» названий Осмомислом (мудрим; тим, хто має «вісім мислів»). Олмас Сулейменов у своїй праці "Аз і Я" стверджує, що прізвисько Ярослава "Осмомисл", що зустрічається лише у "Слові о полку Ігоревім" є тюркізмом та означає "Восьмикутний / восьмигранний" у значенні "ерудований".

Також — Ярослав Галицький.

Настасія, також Настя Чагрівна  (? — бл. 1171) — коханка і позашлюбна дружина галицького князя Ярослава Осмомисла. Представниця половецького роду Чагр (Чагр або Чагровичів). Мати Ярославового сина — Олега, галицького князя. Перебувала у конфліктах із законною дружиною князя Ольгою Юріївною, донькою Юрія Довгорукого. Загинула від рук опозиційних бояр, які підняли повстання, винищили рід Чагрів, а саму Настасю спалили живцем як відьму.