Хто зустрічався з Генріх VIII (король Англії)?

Генріх VIII або Генрі VIII Тюдор (англ. Henry VIII; 28 червня 1491 — 28 січня 1547) — король Англії з 1509 року, успадкував трон від свого батька Генріха VII, одружився з Катериною Арагонською, вдовою свого брата. За згодою Римської католицької церкви, англійські королі іменувалися також «Повелителями Ірландії», проте в 1541 році, на вимогу відлученого від католицької церкви Генріха VIII, ірландський парламент наділив його титулом «Король Ірландії». Освічений і обдарований, Генріх правив як представник європейського абсолютизму, до кінця царювання жорстко переслідував своїх дійсних і уявних політичних опонентів. У пізні роки страждав від ожиріння і гангрени ноги. За характером - тиран. Розірвав стосунки з Папою Римським (1534 року). Голова Англіканської Церкви.

У період з 1513 по 1529 рік Генріх розвивав зовнішню політику під керівництвом свого лорда-канцлера кардинала Волсі, якого замінив Томас Мор у 1529 році — після того, як Волсі не вдалося домогтися в Папи Римського Климента VII дозволу для Генріха на розлучення. Після 1532 року Генріх розірвав відносини з папством, оголосив себе главою англійської церкви, розпустив монастирі і розлучився з Катериною Арагонською. Пізніше він був одружений з: Анною Болейн (страчена), Джейн Сеймур (померла), Анною Клевською (розлучена), Кетрін Говард (страчена) і Катериною Парр. Трон успадкував його син Едуард VI.

Виступав проти реформації, але пізніше, усвідомивши, що йому потрібен спадкоємець, виступив за реформацію.

Jane Popincourt (c. 1484 – c. 1530 CE) was a French noblewoman, tutor, and maid-of-honour. She served in the courts of Henry VII and Henry VIII of England.

For around twelve years, she had a position at the English court, first in the reign of Henry VII, as a distinguished tutor engaged to teach French to the princesses Margaret and Mary; and later in 1509, on the accession of Henry VIII, she was appointed a maid-of-honour to his wife, Catherine of Aragon. In 1514, there were rumors that Jane had become the King's mistress.

During the Battle of the Spurs in 1513, the King's troops captured a number of French nobles, notably Louis I d'Orléans, duke of Longueville. It is unknown if the Duke had met Jane at the French court, but as her countryman they seem to have been introduced upon his arrival at the English court and they soon began a liaison. Although he was technically a hostage, he was used as a supplementary ambassador in arranging the marriage of Mary Tudor and Louis XII, and was treated with respect as such. This damaged the reputation of Jane, who was probably then in her mid-to-late twenties, an age by which a woman would have been expected to be married. When the Duke returned to France in 1514, Jane remained at the English court and, some rumours suggested, may have begun a brief affair with Henry VIII. However, she seems to have wanted to return home. It has also been speculated that she was no longer welcome at the English court. She was listed as an attendant to Henry's sister, Princess Mary, who was about to become the queen of France. Louis XII refused to accept Jane as an attendant for his new wife, however, apparently on the grounds of believing Jane was promiscuous.

Jane remained in England until 1516, when she returned to France. She is said to have reignited her affair with the Duke and received a parting gift of £100 from Henry.

Elizabeth Carew (née Bryan; c. 1500 – 1546) was an English courtier and reputed mistress of King Henry VIII.

A daughter of Sir Thomas Bryan and Margaret Bourchier, Elizabeth became the wife of Henry VIII's close friend Sir Nicholas Carew, an influential statesman who was eventually executed for his alleged involvement in the Exeter Conspiracy. She is described as being beautiful by many historians.

Her brother, Sir Francis, a member of the Privy Chamber and one of the king's closest friends, sat on the jury that convicted his sister's husband, who was sentenced to death, and thus reduced her to penury.

Margaret Shelton (likely died before 1555) was the sister of Mary Shelton, and was once thought to be a mistress of Henry VIII of England.

Mary Berkeley (1480 circa – XVI secolo) è stata una delle amanti di Enrico VIII d'Inghilterra.

In seguito alla relazione con il re, diede alla luce due figli, Thomas e John mai riconosciuti. In seguito sposò sir Thomas Perrot ed in seconde nozze Thomas Jones.

Anne Basset (1520 – before 1558) was an English lady-in-waiting of the Tudor period, reputed to have been the mistress of King Henry VIII.

Anne Hastings, Countess of Huntingdon (née Anne Stafford) (c. 1483–1544) was an English noble. She was the daughter of Henry Stafford, 2nd Duke of Buckingham, and Catherine Woodville, sister of queen consort Elizabeth Woodville. She was first the wife of Sir Walter Herbert and then George Hastings, 1st Earl of Huntingdon, and served in the household of King Henry VIII's daughter, the future Queen Mary I.

Elizabeth Stafford, Countess of Sussex (c. 1479 – 11 May 1532) was an English noblewoman.

Марі́я Боле́йн (англ. Mary Boleyn, вживалося також написання Bullen, близ. 1499 — 19 червня 1543) — сестра англійської королеви Анни Болейн, другої дружини Генріха VIII.

Деякі історики вважають, що Марія була молодшою сестрою Анни Болейн, але її діти вважали, що Марія була старшою сестрою, з цим погоджується більшість учених.

Марія Болейн була однією з улюблених фавориток Генріха VIII і також законною фавориткою французького короля Франциска I. Двічі виходила заміж .

Елі́забет Бла́унт (англ. Elizabeth Blount; близько 1502—1539/1541), відоміша як Бе́ссі Бла́унт (англ. Bessie) — фаворитка короля Англії Генріха VIII, мати його позашлюбного сина Генрі Фіцроя. Попри своє походження, він довгий час вважався можливим спадкоємцем англійського престолу.