Хто зустрічався з Mehmed II?

Mehmed II (turco otomano:الفاتح; Meḥemmed b. Murād Hān; turco moderno: Fatih Sultan Mehmed) también conocido como El Conquistador (en turco otomano: ابو الفتح, romanizado: Ebū'l-fetḥ, lit. «el Padre de la Conquista»; en turco moderno: Fâtih Sultan Mehmed; en griego Μωάμεθ Β' ο Πορθητής, Mehmed II el Devastador) (Adrianópolis, 30 de marzo de 1432 — Tekfürçayırı, 3 de mayo de 1481), hijo de Murad II, fue dos veces sultán del Imperio otomano, de agosto de 1444 a septiembre de 1446 y posteriormente, de febrero de 1451 a mayo de 1481. Fue el séptimo sultán de la casa de Osman (dinastía de los osmanlíes).

Un gran líder militar, en su primer reinado, Mehmed II derrotó la cruzada liderada por Juan Hunyadi tras las incursiones húngaras en su país, que rompieron las condiciones de la tregua estipuladas en los Tratados de Edirne y Szeged. Cuando Mehmed II ascendió al trono de nuevo en 1451, reforzó la armada otomana y se preparó para atacar Constantinopla. A los 21 años, conquistó Constantinopla y puso fin al Imperio bizantino, y por tanto al milenario Imperio romano. Mehmed, sin embargo, usó el título de César (en turco otomano: قیصر روم, romanizado: Qayser-i Rûm), se consideró sucesor de los emperadores romanos y trasladó la capital otomana a Constantinopla, la que fuera capital del Imperio romano de Oriente.​​​ Se basó para ello en que Constantinopla había sido la sede y capital del Imperio romano de Oriente superviviente desde su consagración en el año 330 d. C. por el emperador Constantino I. Esta reivindicación fue pronto reconocida por el Patriarcado de Constantinopla, aunque no por la mayoría de los monarcas europeos.

Mehmed continuó sus conquistas en Anatolia con su reunificación y en el sureste europeo, llegando hasta Bosnia. En su país, llevó a cabo numerosas reformas políticas y sociales. Fomentó las artes y las ciencias, y para el final de su reinado, su programa de reconstrucción había convertido a Constantinopla en una próspera capital imperial. Se le considera un héroe en la actual Turquía y en partes del mundo musulmán en general. Entre otros lugares, el distrito de Fatih de Estambul, el puente Fatih Sultan Mehmet y la mezquita de Fatih llevan su nombre.

Гюльшах-хатун (осман. کل شاہ خاتون‎, бл. 1433 — бл.1487) — дружина османського султана Мехмеда II.

Раду III Вродливий (рум. Radu cel Frumos) — господар Волощини (1437 або 1438–1475) — господар Волощини (грудень 1462 — листопад 1473, грудень 1473 — весна 1474, весна — вересень 1474, жовтень 1474 — січень 1475), молодший брат Влада Цепеша.

У 1443 році Раду і Влад були віддані в Османську імперію заручниками до султана Мурада. У полоні Раду близько зійшовся з спадкоємцем султана Мурада, Мехмедом і, згідно із записами візантійського історика Лаоніка Халкоконділа, їхня дружба прийняла інтимний характер. Є припущення, що Раду прийняв іслам. Коли султан Мурад відправив Влада у Волощину захоплювати трон, Раду залишився при османському дворі.

Примітно, що прізвисько «Frumos» (Вродливий) Раду отримав від турків, і в оригіналі воно звучало як «Yakışıklı».

Після того, як Мехмед став султаном, Раду брав участь у його війнах проти Узун Хасана, а в 1462 році вирушив разом з військами Мехмеда у Волощину для повалення старшого брата Влада з престолу, що йому і вдалося. Сам Влад втік до Угорщини через повстання проти нього бояр, а Раду став господарем.

За час свого правління Раду Красивий встиг повоювати з молдавським господарем Штефаном чел Маре, який у результаті і допоміг Бессарабу Старому повалити Раду.

Раду Красивий був одружений з Марією Деспіною, і в шлюбі у нього була єдина дочка — Марія Войкіца. Під час одного з військових зіткнень з Молдовою Раду з родиною опинилися в облозі у фортеці Димбовіца, звідки сам Раду втік, а його дружина і дочка опинилися заручницями Штефана Великого.

Раду Красивий неодноразово ще повертав собі трон, але після 1475—го року зник. У Молдово-німецькому літописі 1457–1499 років згадується, що він зник безвісти.

Çiçek Hatun (Ottoman Turkish: چیچک خاتون; died 3 May 1498) was a concubine of Sultan Mehmed the Conqueror of the Ottoman Empire. She was the mother of Şehzade Cem, a claimant to the Ottoman throne.

Гюльбахар-хатун (осман. کل بھار خاتون, бл. 1432–1492) — дружина османського султана Мехмеда II.