Хто зустрічався з Jadwiga Waszkiewicz?

Чеслав Мілош (пол. Czesław Miłosz; 30 червня 1911, с. Шетенйе, Кедайняйський район, Литва — 14 серпня 2004, Краків) — польський поет, прозаїк, перекладач, есеїст, літературознавець, дипломат, юрист. Вважається одним із найвидатніших поетів XX століття, отримав Нобелівську премію з літератури (1980). У своєму поясненні Шведська академія назвала Мілоша письменником, який «озвучує оголене становище людини у світі серйозних конфліктів». Лауреат Нейштадтської літературної премії (1978). Кавалер ордену Білого Орла. Праведник світу.

Мілош пережив німецьку окупацію Варшави під час Другої світової війни та став культурним аташе польського уряду у післявоєнний період. Коли комуністична влада погрожувала його безпеці – перебіг до Франції та зрештою обрав вигнання до Сполучених Штатах, де став професором Каліфорнійського університету в Берклі. Його поезія, зокрема про його воєнний досвід, та оцінка сталінізму в прозовій книзі «Поневолений розум» принесли йому славу провідного емігрантського художника та інтелектуала.

Протягом усього свого життя та творчості Мілош порушував питання моралі, політики, історії та віри. Як перекладач, він знайомив польську аудиторію із західними творами, а як науковець і редактор – відстоював більшу обізнаність про слов'янську літературу на Заході. Віра відігравала певну роль у його творчості, коли він досліджував свій католицизм та особистий досвід. Писав польською та англійською мовами.

Помер у Кракові 2004 року, похований у Скальці, церкві, відомій у Польщі як місце пошани для видатних поляків.