Хто зустрічався з Françoise-Athénaïs de Rochechouart, Marquise de Montespan?

Françoise-Athénaïs de Rochechouart de Mortemart, Marquise of Montespan (5 October 1640 – 27 May 1707), commonly known as Madame de Montespan (French: [madam də mɔ̃tɛspɑ̃]), was a French noblewoman and the most celebrated royal mistress of King Louis XIV. During their romantic relationship, which lasted from the late 1660s to the late 1670s, she was sometimes referred to by contemporaries as the "true Queen of France" due to the pervasiveness of her influence at court.

Born into the House of Rochechouart, one of the oldest noble families of France, Françoise-Athénaïs married the Marquis of Montespan in 1663. She then became a maid of honour to Princess Henrietta, Duchess of Orléans, and later a lady-in-waiting to Queen Maria Theresa. Noted for her great beauty and wit, she carefully cultivated a relationship with Louis XIV and eventually supplanted Louise de La Vallière as his favourite. She had seven children by the king, six of them later legitimised but only four survived infancy. She mostly entrusted her children to Madame Scarron, who as the Marquise de Maintenon was later to replace her in the king's affections.

Madame de Montespan's alleged involvement in the Affair of the Poisons, which began in 1677, severely damaged her reputation and resulted in her fall from royal favour. In 1691, she withdrew to the convent of Filles de Saint-Joseph in Paris, but left thirteen years later when she relocated to the Château d'Oiron. She devoted the rest of her life to charity, patronage and penance until her death in 1707 at the age of 66. She is an ancestress of several royal houses in Europe, including those of Spain, Italy, Bulgaria, Portugal, Belgium and Luxembourg.

Людо́вик XIV Король-Сонце (фр. Louis XIV, 5 вересня 1638(16380905) — 1 вересня 1715; також відомий Людовик Великий (Louis le Grand)) — французький король, який правив Францією з 1643 по 1715 роки. Отримав при народженні ім'я Людовик Богоданий (фр. Louis-Dieudonné), відомий також як «король-дитя», а потім — «король-сонце» (le Roi Soleil). Батько — Людовик XIII. Його матір'ю була Анна Австрійська. До 1661 країною фактично керував кардинал Джуліо Мазаріні, але пізніше Людовик отримав абсолютну владу, дотримуючись кредо: «Держава — це я». Під час свого правління він вів кілька воєн 1667—1668, 1672—1678, 1688—1697 і 1701—1713 (Війна за іспанську спадщину) проти різних європейських альянсів, які завжди включали Англійське королівство і Республіку Об'єднаних провінцій Нідерландів. Людовик XIV знаний як заступник мистецтв та наук.

Людовик XIV був коронований 7 червня 1654 року в Реймсі. На престолі Франції король був протягом 72 років — довше за всіх інших європейських королів в історії (із монархів Європи довше при владі були тільки деякі правителі дрібних князівств Священної Римської імперії). За цей час він пережив трьох дофінів — власного сина, внука та правнука. Помер Людовик XIV 1 вересня 1715 року від рани, отриманої на полюванні. Наступником короля став його правнук Людовик XV Улюблений.