Хто зустрічався з Carlotta Grisi?

Carlotta Grisi (born Caronne Adele Josephine Marie Grisi; 28 June 1819 – 20 May 1899) was an Italian ballet dancer, born in Visinada, Istria (present-day Vižinada, Croatia). Although her parents were not involved in the theatre, she was brought up in an opera family. She was trained at the ballet school of Teatro alla Scala in Milan and later with dancer/balletmaster Jules Perrot. She was especially noted for her performance in the classic role of Giselle.

Леон Єронім Радзивілл (10 березня 1808 — 8 січня 1885) — військовий діяч, дипломат Російської імперії литовсько-білоруського походження. Відомий Лев Людвігович Радзивілл.

Jules-Joseph Perrot (18 August 1810 – 29 August 1892) was a French dancer and choreographer who later became Ballet Master of the Imperial Ballet in St. Petersburg, Russia. He created some of the most famous ballets of the 19th century including Pas de Quatre, La Esmeralda, Ondine, and Giselle with Jean Coralli.

П'єр Жуль Теофі́ль Готьє́, також Ґотьє (фр. Pierre Jules Théophile Gautier; 31 серпня 1811, Тарб — 23 жовтня 1872, Нейї-сюр-Сен) — французький поет, прозаїк, літературний критик, лібретист та художник, значна постать у французькій літературі середини XIX століття. Спочатку Готьє був прихильником романтизму, але потім еволюціонував разом із французькою літературою до декадансу, символізму й модернізму. Він був одним із засновників літературного товариства Парнас, яке проголошувало принципи мистецтва для мистецтва. Зокрема, Готьє належить відомий вислів «Усе корисне бридке».

Йому також приписується [Архівовано 1 січня 2013 у Wayback Machine.] інший значний вислів: «Мистецтво заради мистецтва» (фр. l'art pour l'art). Латинський переклад цієї фрази (лат. Ars gratia artis) прикрашає логотип кінокомпанії Metro-Goldwyn-Mayer.

В 1858 році був запрошений до Російської імперії. Урядовці сподівалися, що розповіді Готьє про свою мандрівку позитивно вплинть на громадську думку Європи і спростують «антиросійські» випади Астольфа де Кюстіна. При цьому, щоб подорож не виглядала «домовленою» з урядом, запрошував гостя Григорій Кушелєв-Безбородько — як приватна особа. Сам Готьє, однак, не приховував, що хотів заробити на «російському проекті» грошей. Йшлося про те, що його публікації про культурні скарби Росії у французькій пресі будуть супроводжуватися добірками фотографій. Але в останній момент програма була скорочена, і Готьє обмежився текстами.