Хто зустрічався з Ana Jelovšek?

Ана Еловшек (словен. Ana Jelovšek) — сожительница и любовница словенского поэта Франце Прешерна. Работала горничной у его приятеля, юриста Блажа Кробата. Будучи несовершеннолетней, родила ему трёх внебрачных детей, двое из которых умерли, а до старости дожила лишь дочь Эрнестина Еловшек. Отношения Аны с поэтом длились с 1836 по 1846 год, когда она уехала от него в Триест. После разрыва Прешерн совершил неудачную попытку самоубийства, едва не утопившись в озере Блейско.

Франце́ Преше́рен (словен. France Prešeren, нім. Franz Prescheren / Preschern, ; *3 грудня 1800(18001203), Врба, Австрійська імперія, нині Словенія — † 8 лютого 1849, Крань, нині Словенія) — великий словенський поет, видатний представник романтизму, засновник новітньої словенської літератури, автор слів «Заздоровниці» — гімну Словенії.

Натхненник і зразок для словенських літераторів пізнішого часу, Прешерен вважається найвидатнішим словенським класиком. Загальноприйнятою стала точка зору, що Прешерен одноосібно вивів словенську поезію на європейський рівень. Він був автором першої балади й першої епічної поеми в національній літературі.

Поет пов'язав мотиви свого нещасливого кохання й гіркої долі, яка випала поневоленій батьківщині. Мотив злої долі став національним міфом словенців (особливо після Другої світової війни), а Прешерен став невід'ємною, як повітря, частиною словенської культури. У Словенії досить сказати «поет», і це сприймуть як згадку про Прешерена.

Усе своє життя Прешерен конфліктував з церковним і державним офіціозом, з провінційною люблянською буржуазією. Протягом певного часу потерпав від зловживання алкоголем, принаймні двічі намагався накласти на себе руки. Причиною цього стали невдачі в особистому житті, перепони на життєвому шляху та втрата близьких приятелів, які трагічно вмирали. Головні теми його творчості — це любов до вітчизни, страждання людства й неподілене кохання до поетової музи — Юлії Пріміц.

Більшість творів написав словенською мовою, але є й німецькомовні. Уродженець Крайни, він спершу вважав себе суто крайнцем, але поступово дійшов до ширшого, загальнословенського самоусвідомлення.. Прешеренові твори перекладено англійською, бенгальською, білоруською, болгарською, боснійською, есперанто, іспанською, італійською, македонською, німецькою, польською, російською, сербською, словацькою, угорською, українською, хорватською та чеською мовами. 2013 року вийшло повне зібрання Прешеренових творів у французькому перекладі.