Хто зустрічався з Фрідріх II (імператор Священної Римської імперії)?

Фрі́дріх II Гогенштауфен (нім. Friedrich II von Staufen; (26 грудня 1194 — 13 грудня 1250) — король Німеччини (1212—1250), імператор Священної Римської імперії (1220—1250), король Сицилії (1198—1250). Завдяки мирним переговорам з єгипетським султаном, в результаті якого той передав християнам Єрусалим, отримав прізвисько «Чудо Світу» (лат. Stupor Mundi). Ще за життя свого батька Генріха VI, у дволітньому віці був обраний королем Німеччини. Мати його була принцесою Сицилійською, тому він був також коронований на короля у Палермо 1198 року. Після смерті матері Фрідріхом опікувався папа Інокентій III. За підтримки Французького королівства був коронований імператором у Римі 1220 року. Спочатку займався адміністративними реформами у Сицилійському королівстві, потім керував Шостим хрестовим походом. Єгипетський султан без боротьби передав йому Святі місця, після чого він коронував себе королем Єрусалиму. Решта його життя пройшла у боротьбі за владу із власним сином Генріхом та іншими суперниками в Німеччині. Напружені стосунки були в нього також з папською курією та ломбардськими містами. Однак, він залишив своє ім'я в легендах як видатний полководець, державний діяч і меценат.

Володів шістьма мовами, заснував Неапольський університет та медичну школу в Салерно. Дивував сучасників своїми здібностями, зокрема знанням багатьох мов, вправністю у поезії, математиці та філософії. Вважають, що завдяки йому арабські цифри проширились в Європі.

Adelaide di Urslingen, nome italianizzato di Alayta von Urslingen Marano (1200 circa – 1267), è stata la prima amante di Federico II di Svevia e la madre di Enzo di Sardegna, Caterina da Marano, ed Emma Ventimiglia.

Bianca Lancia d'Agliano (also called Beatrice, c. 1210 – c. 1248), was an Italian noblewoman. She was the mistress and later, possibly the last wife of the Hohenstaufen emperor Frederick II. The marriage was conducted while she was on her deathbed, therefore it was considered non-canonical.