Хто зустрічався з Serge Gainsbourg?

Serge Gainsbourg, nome artístico de Lucien Ginzburg (Paris, 2 de abril de 1928 – Paris, 2 de março de 1991), foi um músico, cantor, ator, diretor, pintor, poeta e compositor francês. Famoso por ser uma das figuras mais importantes da música popular francesa, ele era frequentemente famoso pelos seus trabalhos provocativos e escandalosos. Também era conhecido por ser um artista talentoso que trabalhou com diversos gêneros da música, tais como jazz, mambo, rock and roll, reggae, disco, new wave, pop e yé-yé e funk. Gainsbourg tinha um estilo musical único e individualista difícil de categorizar. Escreveu canções para diversos intérpretes, dentre os quais destacam-se Juliette Gréco, Françoise Hardy, France Gall, Brigitte Bardot, Jacques Dutronc, Catherine Deneuve, Alain Chamfort, Alain Bashung, Anna Karina, Isabelle Adjani, Vanessa Paradis e para sua esposa Jane Birkin, mãe da sua filha Charlotte Gainsbourg. Além de sua carreira como cantor e compositor, dirigiu filmes ("Je t'aime moi non plus", por exemplo) e escreveu um romance ("Evgeni Sokolov")

Бріжі́т Анн-Марі́ Бардо́ (фр. Brigitte Anne-Marie Bardot, скорочено: В. В. (Бебе́); нар. 28 вересня 1934, Париж, Франція) — французька кіноартистка, фотомодель, співачка, танцюристка, автобіографістка. Секс-символ 1950-60-х, з початку 1970-х — активістка руху за права тварин, засновниця й голова фонду захисту тварин «Fondation Brigitte Bardot». Упродовж 21-річної кар'єри зіграла у 48 фільмах, виступила у численних музичних програмах і записала 80 пісень; номінантка премії Британської кіноакадемії за фільм «Віва Марія!». Найбільшого успіху досягла у жанрі романтичної комедії. Найвизначнішими її фільмами вважаються драми «І Бог створив жінку», «Істина» і «Зневага».

У повоєнній консервативній Франції Бардо стала символом емансипації, сексуальної свободи, вільнодумства й бунтарства. Її називають провісницею жіночого руху у Франції, хоча сама акторка не брала в ньому участі. Однією з перших вона з'явилася оголеною на екрані та значно сприяла лібералізації кінематографа. 1970 року Бардо першою була обрана моделлю для погруддя Маріанни, офіційного символу Франції. Значно вплинула на моду та сексуальне розкріпачення жінок.

Завершивши кінокар'єру 1973 року, Бардо присвятила себе боротьбі за права тварин. Домоглася заборони торгівлі хутром морських котиків у багатьох країнах світу, заміни забивання худоби у Франції без оглушення — електрошоковими пістолетами. Фігурантка численних судових справ, авторка відкритих листів та звернень до керівників держав і знаменитостей із питань жорстокого поводження з тваринами, вегетаріанка впродовж 40 років. У 1990-х почала виступати з критикою мусульман Франції за ритуальні вбивства тварин та проти імміграції. За свою діяльність як у кіно, так і у захисті наражалася на критику, нападки, погрози.

Дже́йн Ме́ллорі Бі́ркін (англ. Jane Mallory Birkin; 14 грудня 1946, Лондон — 16 липня 2023, Париж) — британсько-французька акторка та співачка. Мати французьких акторок і співачок Шарлотти Генсбур і Лу Дуайон та фотохудожниці Кейт Баррі.