Хто зустрічався з Нурбану Султан?

Нурбану-султан (тур. Nurbanu Sultan;1525(1525) — 7 грудня 1583), також Нурубану-султан (тур. Nurubanu Sultan — наложниця султана Селіма ІІ (носила титул Хасекі-султан), мати Мурада III; Перший офіційний носій титулу валіде-султан та перша валіде-султан періоду Жіночого султанату.

Нурбану, яка ймовірно походила з двох впливових венеційських родів^[⇨], потрапила до гарему майбутнього султана Селіма II у період між 1542 та 1544 роками, коли він служив санджакбеєм Коньї. У 1546 році Нурбану народила шехзаде Селіму першого сина, шехзаде Мурада, і до сходження Селіма на престол вона залишалася матір'ю єдиного спадкоємця і, мабуть, його єдиною хасекі^[⇨]. У 1566 році коли Селім став султаном, сама Нурбану очолила султанський гарем як мати старшого спадкоємця. Вона залишалася у фаворі у султана протягом усього правління Селіма II, незважаючи на те, що більше дітей не народжувала.

Після смерті Селіма II на трон зійшов син Нурбану Мурад III, який дав матері новий титул - валіде-султан. Нурбану стала першим офіційним носієм цього титулу і першою валіде-султан періоду Жіночого султанату. Крім керування гаремом^[⇨] та заняття благодійністю^[⇨], Нурбану, завдяки любові та повазі Мурада III, активно втручалася в політику сина, а також листувалася з іноземними правителями, зокрема з венеційським дожем та французькою королевою-матір'ю Катериною Медічі^[⇨]. При Нурбану в султанському палаці поширилося хабарництво та вплив євреїв, зокрема близькими з матір'ю султана були Естер Хандалі, кіра Нурбану та сімейство Насі^[⇨].

Коли Нурбану померла у 1583 році, Мурад III, всупереч традиціям, особисто взяв участь у похороні. Крім того, за розпорядженням Мурада III, його мати була похована поряд із його батьком у комплексі мечеті Ая-Софія. Таким чином, Нурбану стала першою наложницею султана, похованою поруч зі своїм паном, а сам Мурад цим вчинком визнав свою валіде повноправним членом правлячої династії^[⇨].

Селі́м II (осман. سليم ثانى, трансліт. Selīm-i sānī, тур. II.Selim; 28 травня 1524 — 12\15 грудня 1574) — одинадцятий султан Османської імперії, правив у 1566—1574. Третій син і четверта дитина султана Сулеймана І і Хюррем Султан. Був відомий під прізвиськами — Селі́м П'яни́ця (тур. Sarhoş Selim), Селі́м Світловолосий (тур. Sarı Selim).