Хто зустрічався з Оноре де Бальзак?

Оноре́ де Бальза́к (фр. Honoré de Balzac; 20 травня 1799 — 18 серпня 1850) — французький письменник і драматург. Серія романів «Людська комедія», яка зображає панораму післянаполеонової Франції, вважається його головним твором.

Завдяки його завзятим спостереженням за деталями та за невикривлене висвітлення суспільства, Бальзака вважають одним із засновників реалізму в європейській літературі. Він відомий за створення багатогранних персонажів, найменші з яких усе одно є складними, морально неоднозначними та цілковито людяними. Неживі об'єкти в його творах теж наділені характером, наприклад, часто описуваний ним Париж набуває людських властивостей. Його творами надихалися багато відомих письменників як-от Еміль Золя, Чарльз Дікенс, Гюстав Флобер, Джек Керуак, Акіра Куросава та Генрі Джеймс, так і філософів як-от Фрідріх Енгельс. Багато творів Бальзака екранізували, і вони продовжують надихати нових письменників.

Бальзак був хворобливим упродовж усього свого життя, що могло бути спричиненим його напруженим робочим графіком. Його стосунки з родиною були завжди натягнутими через фінансові проблеми та особисті непорозуміння. 1850 року Бальзак одружився з Евеліною Ганською, польською поміщицею з роду Жевуських, яка була коханням усього його життя.

Olympe Pélissier (9 May 1799 – 22 March 1878) was a French artists' model and courtesan and the second wife of the Italian composer Gioachino Rossini. She sat for Vernet for his painting of Judith and Holofernes. Honoré de Balzac described her as "the most beautiful courtesan in Paris".

Caroline Pétiniaud, dite Marbouty, née le 19 juillet 1803 à Paris et morte le 16 février 1890 à Paris, est une écrivaine française connue sous le pseudonyme de Claire Brunne (ou Claire Brune).

Claire de Maillé de La Tour-Landry, épouse du duc de Castries, née le 9 décembre 1796, morte le 16 juillet 1861, fut une des maîtresses les plus célèbres d’Honoré de Balzac. Malgré un amour chaste et une relation physique jamais consommée, elle eut avec lui une aventure qui défraya la chronique de l’époque. Elle s’était déjà attiré auparavant la désapprobation de son entourage familial par sa conduite « peu orthodoxe ».

Marie du Fresnay (French pronunciation: [maʁi dy fʁɛnɛ]), or Maria du Fresnay, née Daminois (1809–1892), was a French writer.

She was the mistress of Honoré de Balzac, by whom she had a daughter, Marie-Caroline du Fresnay (b. 4 June 1834), the only child of the French author. Her own mother was the playwright and novelist Adèle Daminois.

She was also the mother of French knight Ange Du Fresnay and the ancestor of French writer and silent film director Guy du Fresnay as well as of French contemporary essayist and economist Philippe du Fresnay.

Her life inspired Balzac's most famous novel, Eugénie Grandet (1833), which depicted in part her family, who were living at the time in the French city of Sartrouville.

Laure de Berny, née Louise Antoinette Laure Hinner à Versailles le 23 mai 1777 et morte dans la maison « La Bouleaunière », à Grez-sur-Loing, près de Nemours le 27 juillet 1836, était l’inspiratrice et amante d’Honoré de Balzac, pour lequel elle éprouvait un amour quasi maternel. Elle fut la première et, semble-t-il, la plus grande passion de l’écrivain. C'est à Georges Vicaire et Gabriel Hanotaux de l'Académie française que l'on doit la découverte de l'identité de la dilecta qu'ils ont si bien présentée dans La Jeunesse de Balzac. Balzac imprimeur paru en 1903, c'est-à-dire plus de cinquante ans après la mort de Balzac.