Хто зустрічався з Вуді Аллен?

Ву́ді А́ллен (англ. Woody Allen; справжнє — Аллен Стюарт Конігсберг; нар. 1 грудня 1935, Бруклін, Нью-Йорк) — американський кіноактор, режисер, сценарист і гуморист. Виступав у кабаре, на телебаченні та у власних комедійних фільмах. Автор гуморесок і літературних пародій для кабаре, сатиричних видань, театральних п'єс і оповідань. Фігурант ряду звинувачень у педофілії, зокрема, суду з колишньою партнеркою Міа Ферроу, з дочкою якої пізніше одружився.

У фільмах «Сплячий» (1973), «Енні Голл» (1977) (фільм виграв три «Оскари»), «Мангеттен» (1979), «Ганна і її сестри» (1986) був сценаристом, режисером і актором. Наприкінці 1970-х почав створювати комедії й серйозні драми: «Інтер'єри» (1979), «Інша жінка» (1988), — та фільм «Злочини та помилки» (1990) порушив цю традицію, бо у ньому з'єдналися драма і гумор.

Даян Кітон (англ. Diane Keaton; справжнє ім'я — Даян Голл, англ. Diane Hall, нар. 5 січня 1946, Нью-Йорк) — американська акторка, кінопродюсерка і режисерка, феміністка. Лауреатка премії «Оскар» за найкращу жіночу роль (1977). За межами Америки відома головним чином завдяки трилогії Френсіса Форда Копполи «Хрещений батько» (1972, 1974, 1990) та фільмам Вуді Аллена.

Як феміністка відома різко негативним ставленням до пластичної хірургії. З 2006 року є обличчям косметичної фірми «L'Oreal».

Марія де Лурдес Вілльєрс Ферроу (англ. Maria de Lourdes Villiers Farrow; нар. 9 лютого 1945, Лос Анджелес, США), відома як Міа Ферроу (англ. Mia Farrow) — американська акторка, співачка, модель та правозахисниця. Посолка доброї волі ЮНІСЕФ. Отримала визнання завдяки ролям у фільмах «Дитина Розмарі» Романа Поланського і «Зеліґ» Вуді Аллена. Одна зі 100 найвизначніших зірок американського кіно за 100 років за версією AFI.